(Не)Відомий Голокост

Режисери: Лесь Касьянов та Юрій Капарулін.
Ведуча: Олена Остроус.
Хронометраж: 4 епізоди по 13 хвилин.
Рік: 2021.

Фільм

19 серпня 1941 року німецькі війська увійшли до Херсона й почався тривалий період окупації міста. Встановлений режим нацисти називали «Новим порядком». Він приніс із собою масове насилля, депортації та вбивста. Політика нацистів передбачала винищення окремих категорій населення, таких як євреї, роми, військовополонені та пацієнти психіатричних лікарень. Пізніше це явище отримало назву «Голокост».

В радянській політиці пам’яті не знайшлося окремого місця ні для військовополонених, ні для євреїв, ні для пацієнтів психіатрічних лікарень, ні для ромів. На місцях масових страт зазначалися політично нейтральні «мірниє совєтскіє гражданє». Сьогодні очевидно, що дослідження явища Голокосту було б не повним без висвітлення долі всіх категорій жертв.

Протидія ксенофобії та шовінізму залишається викликом для багатьох сучасних країн. Отже, говорячи про невідомий Голокост, маємо на увазі не відсутність знання про цю трагічну подію, а неуміння засвоїти у повній мірі гіркий досвід минулого в сучасному світі.

Проєкт «(Не)Відомий Голокост» складається з чотирьох частин. Кожний епізод присвячений окремій категорії жертв Голокосту. Перші два епізоди доступні для перегляду, третій епізод готується до виходу. Через повномасштабне вторгнення росії зйомка епізода про ромів відкладена на невизначений термін. Російські військові розграбували ромський центр у Новій Каховці, де планувалися зйомки, та вбили частину представників громади.

Військовополонені Східного фронту

В ході стрімкого наступу Вермахту в глиб України сотні тисяч вояків Червоної армії опинилися у полоні. Командування Вермахту не обтяжувало себе питаннями харчування, лікування та проживання військовополонених. Їх зганяли до поспіхом зведених таборів, де залишали помирати від голоду просто неба. До кінця 1941 року на Східному фронті до полону потрапили 3,5 мільйони вояків Червоної Армії. Більше 2 мільонів з них загинули.

Південне гетто

20 серпня, 1941 року до Херсона прибуває 13 членів особливого підрозділу СС. Їхньою задачею було скласти список імен євреїв міста, відокремити їх від решти населення в гетто, а згодом — «евакуювати». Нацисти намагалися приховати сліди своїх злочинів, тому слово «вбити» виключалося з наказів та докладів. У Третьому Рейху склався цілий ряд евфемізмів. У документах про це «делікатне питання» зустрічається словосполучення «особливий підхід», а термін «остаточне вирішення» набуває нового значення: масове знищення всіх євреїв Європи.

Операція «Евтаназія»

Нацистський режим послідовно усував тих, хто не міг приносити користь Німеччині та виробляти повноцінне потомство. Мова йшла не лише про так звані «неповноцінні раси», як то євреї та роми. Сюди також включали непридатних аріїв — людей з психічними та неврологічними розладами, осіб з інвалідністю та невиліковно хворих. В Україні протягом 1941–1942 років було вбито близько восьми тисяч пацієнтів психіатричних лікарень. Багато з них померли від голоду та виснаження. Організатори вбивств мали здебільшого прагматичні наміри: звільнення приміщень під госпіталь для солдатів Вермахту, конфіскація майна та продуктів, та економія позбавленням життя «зайвих їдців».

Роми

Складовою частиною нацистського «Нового порядку» в Україні стало знищення ромського населення. Згідно з расовою теорією роми були радше паразитами суспільства, а не людьми. Їх сприймали як загрозу чистоті арійської крові. З осені 1941 року поряд із масовими вбивствами євреїв почалися також страти ромів. Айнзацгрупи знищували табори, які вони зустрічали на своєму шляху. На окупованій території України було вбито не менше двадцяти тисяч ромів.

Преса